Це третій україно-єврейський календар, і другий — створений від початку повномасштабної війни в Україні. В основі календаря лежать вислови, мудрості та думки видатних єврейських жінок. Кожна з них прошла свій життєвий шлях, не втративши гідність та людяність, перемагаючи зло, зневагу та утиски. Унікальні орнаменти та патерни на кожній сторінці створені командою «Літери в місті» з м. Одеси. Вони є новітнім відображенням культури плакатів та постерів, які створюють за мотивами нашої традиційної графіки та сміливості. Календар розпочинає новий цикл 5784 (2023–2024) року, відображаючи єврейські та українські свята й важливі дати нашої сучасної країни.

OdesaCityLetters (Літери в місті)
це проєкт, що має на меті популяризувати українську культуру через сучасну графіку і типографіку, привертаючи увагу до літературної спадщини та живої мови, що є сьогодні не лише засобом комунікації, а й інструментом пам’яті, опору й самоідентифікації

Проєкт був створений у 2019 році як онлайн-музей шрифтової спадщини Одеси. Протягом шести років автор проєкту Сергій Ровинський досліджував, збирав та диджиталізував вуличні таблички, вивіски, афіші культурних подій, елементи навігації та інші прояви візуальної мови міста, що формували образ Одеси упродовж останніх двох століть. Написи, що вже зникли з міського публічного простору, «Літери в місті» знаходять у архівах, на старих фотографіях, у приватних колекціях і відтворюють в цифровому форматі, зберігаючи цінний прошарок міського й культурного ландшафтів.

«Літери в місті» — це проєкт про історію Одеси. Про історію крізь призму міських написів, як-от вивіски, таблички, елементи навігації та реклами, афіші, оголошення й таке інше. По цих написах можна вивчати мову візуальної комунікації міста з його мешканцями та спостерігати багаторазові зміни її правил. І так само по них можна вивчати коливання рівня культури та й в цілому рівня життя в Одесі.

Звичайно, це проєкт і про вигляд міста. Одеса переживала різні часи, та в кожному з них зберігала своє яскраве і впізнаване обличчя. Вона пережила царів, революцію, румунську окупацію, радянську епоху, яскравий фінал ХХ століття, початок української незалежності — й елементи міської типографіки були учасниками цих подій. Зараз здається, що Одеса увійшла до епохи несмаку та вседозволеності. Історичні вивіски й заставні таблички таємничим (і не дуже) чином зникають з міських фасадів; обличчя міста змінюється неймовірно швидко та, здається, неймовірно неправильно. Тому збереження того, що ще можна зберегти, здається особливо важливим завданням.

Ну і, звичайно, це проєкт про красу. Більш ніж тисяча експонатів, що є прикладами міської типографіки, виглядають дуже красиво та дають грунт для фантазії про те, як може виглядати місто якщо прибрати з нього усе зайве.

Після початку повномасштабного російського вторгнення автори відчули потребу у новій формі дії — так з’явилося благодійне плакатне бюро як відповідь на виклики часу та інструмент візуального спротиву. Сьогодні, завдяки виразній графіці та продуманій типографіці, ці плакати постають як візуальні висловлювання, що надають нових сенсів літературним цитатам.